100 фактів про себе: третя порція

51. Колись я дуже любила дивитися “Що? Де? Коли?” Колись я мріяла у цю гру зіграти (справжню, що по тв показують, а не універівську чи т.п.) З цим поки не склалося, та я відправляла на Гру кілька запитань, навіть кілька з них з відео, та жодне з них не зіграло. Після Майдану я перестала дивитися цю гру, так що ніколи не дізнаюся, навіть якщо моє запитання колись зіграє.

52. Мої улюблені книжкові герої – це героїні, Мара з “Гри в класики” Кортасара і  Настасья Філіпповна з “Ідіота” Достоєвського. Від них аж моторошно. Сцена коли помирає дитина Мари, а вона спокійно сидить в компанії друзів і боїться видати своє хвилювання так засіла в мої мізки, що я не можу позбутися цієї картини ось уже років 20. А Настасья Філіпповна – це та жінка, яку би я любила, якби я була чоловіком, і вона б повністю знесла б мій мозок.

53. У мене бурхлива уява, тому я боюся темноти, лишатися у великому будинку одна, або як от зараз жити на першому поверсі з вікнами замість стін.

54. Та з іншого боку, я обожнюю скандинавський дизайн і обожнюю ці вікна замість стін.

55. Так я дуже непослідовна. І не стараюся такою бути.

56. “Мій дідусь був черешнею” – це книга, яка у цьому році вивернула мою душу і ніяк не дає спокою. Я хочу, щоб її всі прочитали.

57. З вікон моєї кімнати в батьківському будинку видно яблуню. Але це вже не моя кімната, хоча туди заглядають ті ж самі яблука. Від цього трохи сумно. В тому будинку стільки минулого, що я не можу його переварити. Воно сильніше за мене і я рада, що там буваю нечасто.

58. Коли я була маленька, я любила хворіти, бо тоді мама залишалася вдома і ми весь час проводили разом. Ми малювали, шили і вязали одяг моїм лялькам, і це було весело. Хворіла я часто. А потім виросла і навіть грип мене не брав (та от уже три роки мене бере все, що тільки можна підчепити, глобальна втома не сприяє здоровю! Бережіть себе 🙂

59. Найкращий подарунок, який я будь-коли отримувала, – це суниці в алюмінієвій кружці, які приніс мені тато на світанку, коли я прийшла зі шкільного випускного. Я тільки прилягла, відкрила очі, а на столі стоїть ця кружка. Я досі памятаю цей металево-суничний запах.

60. Я дуже “татина доця” (з усіма наслідками:) Хоча у дорослому віці, ми трохи потріпали одне одному нерви:) Хоча, звісно, все від любові:)

61. Мама для меня приклад сили. Я насправді ніколи не зустрічала нікого настільки сильного і цілісного. Завдяки їй я іду на ризик, вірю в людей і в себе, іду за своїми бажаннями і знаю, що все можливо. Хоч би трохи передати цієї сили Вероніці.

62. Щастя – це сидіти за столом на кухні, пити гарячий чай (або хороше вино), нікуди не поспішати, говорити з Т. про все на світі і чути, як в спальні мирно сопе Вероніка. І щастя, коли це щастя доступне щодня:)

63. Якби я знала, що завтра кінець світу, я би сиділа на кухні і робила все те, що написано в п. 62.

64. Найбільша дурниця, про яку шкодую, це те, що я не пішла на концерт Леонарда Коена, коли він був в Стокгольмі. Для мене більше важило на кілька днів раніше приїхати в Україну і побачитися з Т. (Вибач, Коен, he is my man:) Але тепер я усвідомлюю, що Коен не вічний, і мені шкода, що пропустила такий шанс.

65. Я ніколи не хотіла в Індію, як того хочуть майже всі.

66. Я не люблю “просвітлених”, яких всі дуже люблять і які навертають на свій шлях усіх. Я переконана, що у кожного свій шлях і насправді ті, хто щось в цьому житті зрозумів, нікого нікуди не навертають.

67. Якби я мала можливість зустрітися з будь-ким, хто коли-небудь жив, це був би Ісус (тоді б я зрозуміла, чи є Бог). Мені здається, що є, але його не там шукають.

68. А з тих, хто живе, я б зустрілася з Коеном, виправивши це непорозуміння:)

69. Я хочу започаткувати собі новий “проект” – щодня робити щось нове принаймні місяць, але я не можу зрозуміти, що можна робити нового щодня, якщо вже стільки всього перепробувано. Якщо є ідеї, діліться! (та щоб все було в межах закону!)

70. Я хочу навчитися малювати і нічого не роблю в цьому напрямку (про свою послідовність я вже писала!)

71. Я дуже люблю борщ, не люблю мяса, люблю рибу і стараюсь себе переконати, що не люблю солодке.

72. Я дуже люблю теревените з дівчатами про життя. Подруг ніхто ніколи не замінить і мені дуже шкода, що ніхто з них не живе поблизу (тоді б я не строчила ці факти про себе, а сиділа б зараз з дівчатами, пила вино, і навіть не знала, що існує Фейсбук 🙂

73. Я люблю мити посуд. Це мене вводить в такий медитативний стан, що навряд чи ми коли-небудь купимо посудомийну машину.

74. Та я терпіти не можу прасувати, і це щастя, що зараз можна купувати все так, щоб нічого не треба було прасувати (або майже нічого)

75. А от з готуванням їжі я не визначилася. Я люблю щось готувати на свята, але на регулярній основі – ні. Зате у нас Т. любить готувати на регулярній основі, це його медитація, як у мене миття посуду. Ми ідеальна пара, правда? 🙂

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s